КОГНІТИВНІ ЧИННИКИ ПРОФЕСІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ФАХІВЦІВ ІТ-СФЕРИ

Yuriy Antonyuk, Yana Vereschinska

Анотація


Актуальність дослідження. Сучасний професійний простір дедалі більше орієнтований на інтенсивність, результативність та постійну готовність до змін. У багатьох сферах діяльності, зокрема у галузі інформаційних технологій, спостерігається підвищення рівня професійних вимог, що зумовлено зростаючою конкуренцією, швидким оновленням знань та необхідністю виконання завдань у стислі терміни.

 У фахівців ІТ-сфери специфічні стрес-фактори включають високий рівень когнітивного навантаження через багатозадачність, швидку зміну технологій, необхідність постійного професійного саморозвитку, роботу в умовах часових обмежень і високої відповідальності за результат.

У науковому дискурсі дедалі більшої уваги набуває поняття професійного благополуччя, яке виходить за межі суто фізіологічного чи психологічного комфорту і включає глибинне відчуття задоволеності професійною діяльністю, гармонійного поєднання роботи та особистого життя, реалізації власного потенціалу та відчуття сенсу праці.

Метою статті є побудова теоретичної моделі когнітивних ресурсів професійного благополуччя в умовах високих вимог до діяльності.

Висновки. Проведений теоретичний аналіз дозволив обґрунтувати, що когнітивні ресурси відіграють визначальну роль у  підтриманні професійного благополуччя в умовах високих вимог до діяльності. До складу запропонованої моделі ввійшли глибинні (базові) переконання, мисленеві стратегії, атрибутивний стиль, самоефективність, когнітивна гнучкість, метакогнітивна усвідомленість та рефлексивність. Кожен із цих ресурсів виконує специфічні функції, які у взаємодії формують здатність особистості ефективно адаптуватися до професійних викликів, зберігати емоційну рівновагу, підтримувати високу мотивацію та результативність. Теоретичне обґрунтування моделі створює підґрунтя для розроблення цілеспрямованих психологічних програм розвитку когнітивних ресурсів у фахівців ІТ-сфери, що сприятиме підвищенню їхньої стресостійкості та рівня професійного благополуччя.


Ключові слова


професійне благополуччя, когнітивні чинники, мисленнєві стратегії, атрибутивний стиль, оптимізм, самоефективність, когнітивна гнучкість, мета-когнітивна усвідомленість, рефлективність, ІТ-фахівці.

Повний текст:

PDF

Посилання


Bakker, A. B., & Demerouti, E. (2008). Towards a model of work engagement. Career Development International, 13(3), 209–223.

Bandura, A. (1977). Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, 84(2), 191–215.

Dewey, J. (1933). How we think: A restatement of the relation of reflective thinking to the educative process. Boston: D.C. Heath & Co.

Diener, E., Oishi, S., & Lucas, R. E. (2009). Subjective well-being: The science of happiness and life satisfaction. In C. R. Snyder & S. J. Lopez (Eds.), Oxford handbook of positive psychology (pp. 187–194). New York: Oxford University Press.

Flavell, J. H. (1979). Metacognition and cognitive monitoring: A new area of cognitive–developmental inquiry. American Psychologist, 34(10), 906–911

Harrison, A. F., & Bramson, R. M. (1984). The art of thinking. New York: Berkley Books.

Harter, J. K., Schmidt, F. L., & Keyes, C. L. M. (2003). Well-being in the workplace and its relationship to business outcomes: A review of the

Gallup studies. In C. L. M. Keyes & J. Haidt (Eds.), Flourishing: Positive psychology and the life well-lived (pp. 205–224). Washington, DC: American Psychological Association.

Janoff-Bulman, R. (1989). Assumptive worlds and the stress of traumatic events: Application of the schema construct. Social Cognition, 7(2), 113–136.

Robertson, I., & Cooper, C. (2011). Well-being: Productivity and happiness at work.London: Palgrave Macmillan.

Seligman, M. E. P. (2011). Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. New York: Free Press.

Spiro, R. J., Feltovich, P. J., & Coulson, R. L. (1992). Cognitive flexibility theory: Advanced knowledge acquisition in ill-structured domains. In T. M.

Duffy & D. H. Jonassen (Eds.), Constructivism and the technology of instruction: A conversation (pp. 57–75). Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates.

Warr, P. (2007). Work, happiness, and unhappiness. New York: Routledge




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2025.73.01

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.