ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА СТАНУ ХІКІКОМОРІ
Анотація
Стаття присвячена дослідженню структури стану хікікоморі — відносно нової форми соціальної ізоляції, характерної переважно для молодих людей чоловічої статі. Актуальність дослідження зумовлена поширенням цього психологічного явища, пов’язаного зі стрімким прогресом цифрових технологій, а також з низкою соціальних чинників, що підштовхують людей до ізоляції. Серед таких соціальних факторів найважливішою виявилася пандемія Covid-19, а для українського суспільства — ще й війна.
Хікікоморі проявляється у діяльності та спілкуванні людей. Параметрами таких проявів є інтернет-залежність, стресові стани, схильність до самотності, нездатність звернутися по соціальну підтримку, формування негативних установок щодо оточення, соціофобія (зокрема страх негативної оцінки). Автори припустили, що, діагностуючи ці параметри прояву стану хікікоморі, можна встановити його структуру. Знання цієї структури дає змогу продуктивно описувати стан хікікоморі та розробляти стратегії психотерапевтичної допомоги людям, які переживають цей стан.
Мета емпіричного дослідження — виявлення психологічної структури стану хікікоморі.
Результати і висновки. Для діагностики схильності до переживання хікікоморі 409 досліджуваних було обстежено за допомогою української версії опитувальника The 25-item Hikikomori Questionnaire, HQ-25. У досліджуваних також визначали показники інтернет-залежності, здатності до сприйняття соціальної підтримки, до прийняття інших людей. Крім того, оцінювалися схильність до переживання самотності, ступінь вираженості страху негативної оцінки, наявність ознак стресового стану.
За результатами тестування стану хікікоморі всі досліджувані за допомогою кластерного аналізу методом k-means були поділені на три групи (з високим, середнім і низьким рівнями хікікоморі). У двох полярних групах (з високим і низьким рівнями хікікоморі) було проведено процедуру експлораторного факторного аналізу. В обох групах виявлені трьохфакторні структури переживання хікікоморі. Виділені фактори були інтерпретовані як структурні компоненти стану. У групі з високим рівнем хікікоморі визначено такі компоненти: 1) «Відштовхування інших людей, стрес і перебування в інтернеті», 2) «Відсутність підтримки та відчуття самотності», 3) «Компенсаторна позитивна самотність». Психічний стан групи з низьким рівнем хікікоморі складається з наступних компонентів: 1) «Стресовий супровід відчуття самотності», 2) «Побоювання самотності та потреба в співрозмовнику», 3) «Здатність звернутися по підтримку».
Зроблено висновки про можливість на основі отриманих даних уточнювати спрямованість і конкретизувати цілі психологічної реабілітації людей, які страждають від стану хікікоморі.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Акімов, С.К. (2014). Психологічні особливості інтернет-адиктивних змін у структурі особистості. Дис…к. психол. н. Одеса: Південноукраїнський нац. пед. ун-т імені К.Д. Ушинського, 185 с. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/192/1/%D0%90%D0%BA%D1%96%D0%BC%D0%BE%D0%B2_%D0%A1._%D0%9A.%20.pdf
Кольцов, А.В., & Кравчук, О.Ю. (2019). Феномен «хікікоморі» в сучасному суспільстві. Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Проблеми соціально-гуманітарних наук» (7 грудня 2018, м. Запоріжжя), С. 321–328.
Кузнєцов, М.А., Фоменко, К.І., Кузнецов, О.І. (2015) Психічні стани студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Харків: Діса Плюс.
Франкл, В. (2016). Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. Пер. с англ. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля.
AOS website. (n.d.). Acceptance of Others Scale. Retrieved from Measures of social psychological attitudes PSYCHOLOGICAL SCALES.
Carleton, N.R., McCreary, D.R., Norton, P.J., & Asmundson, G.J.G. (2006). Brief Fear оf Negative Evaluation Scale-Revised. Depression and Anxiety. 23, 297-303.
Cohen, S., Wills, T.A. (1985). Stress, social support, and the buffering hypothesis. Psychological Bulletin, Vol. 98. Pp. 310–357.
Fey, W. F. (1955). Acceptance by others and its relation to acceptance of self and others: a revaluation. Journal of Abnormal and Social Psychology., Vol. 50(2), Pp. 274–276.
May, R. (Ed.). (1960). Existential Psychology. New York, NY: McGraw-Hill.
Ovejero, S., Caro-Cañizares, I., de León-Martínez, V., et al. (2014). Prolonged social withdrawal disorder: A hikikomori case in Spain. International Journal of Social Psychiatry. Vol. 60 (6). Рp. 562–565. https://doi.org/10.1177/0020764013504560
Oxford Dictionaries: Oxford dictionary of English. 2010, Oxford University Press, Oxford, 3.
Teo, A.R., Fetters, M.D., Stufflebam, K., et al. (2014). Identification of the hikikomori syndrome of social withdrawal: Psychosocial features and treatment preferences in four countries. International Journal of Social Psychiatry. Vol. 61. Pp. 64–72.
https://doi.org/10.1177/0020764014535758
Teo, A.R. et al. (2018). Development and validation of the 25-item Hikikomori Questionnaire (HQ-25). Psychiatry and Clinical Neurosciences. Vol. 72. Pp. 780–788. https://doi.org/10.1111/pcn.12691
Yalom, I.D. (1980). Existential Psychotherapy. NY: Basic Books.
Zimet, G.D., Dahlem, N.W., Zimet, S.G., Farley, G.K. (1988). The multidimensional scale of perceived social support. Journal of Personality Assessment. V. 52. Pp. 30–41.
DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2025.73.12
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.