ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ПОТРЕБ ДОМАШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

Олексій Кузнецов, Марина Бондаренко

Анотація


Актуальність дослідження. Гостра кризова військова та політико-економічна ситуація в Україні зумовлює інтерес науковців до проблем однієї з найбільш незахищених категорій суспільства – ВПО та біженців, що є громадянами України та вимушені залишити своє місце проживання через загрозу життю, а також громадян України, що живуть у префронтовій зоні в умовах підвищеного ризику для життя. Не менш важливою є проблема реадаптації осіб, які повернулися додому, а також тієї верстви населення, що залишилась вдома навіть в умовах війни.

Мета статті визначити рівень соціально-психологічної адаптації українців із урахуванням фактору функціональності домашнього середовища.

Висновки. У представленому дослідженні було показано як задоволеність умовами проживання на новому місці та досвід міграції позначається на мірі соціально-психологічної адаптації переселенців. Було визначено, що ВПО, що повернулися додому мають нижчі показники адаптивності, ніж біженці, що залишилися у Європі. Загалом адаптивність біженців є вищою, ніж у ВПО.

Досвід зовнішньої міграції позитивно позначився на соціально-психологічній адаптації українців. Внутрішні мігранти, що повернулися додому мають нижчі показники прийняття себе, ніж зовнішні мігранти, що повернулися додому з Європи. Прийняття інших є значно вищим у осіб із досвідом зовнішньої міграції у порівнянні із українцями з досвідом внутрішньої міграції. Неприйняття інших є вищим у біженців та осіб із досвідом зовнішньої міграції. Емоційний комфорт та внутрішній контроль є значно вищими, а емоційний дискомфорт – нижчим  у осіб із досвідом зовнішньої міграції у порівнянні із українцями з досвідом внутрішньої міграції.

Зовнішні мігранти із високим рівнем задоволеності потреб домашнім середовищем мають вищі показники як прийняття, так і неприйняття інших, а також як зовнішнього контролю, так і домінування, а ті зовнішні мігранти, що повернулися, при високому рівні задоволеності потреб мають найнижчі показники домінування та зовнішнього контролю.


Ключові слова


мігранти, переселенці, ВПО, війна, соціально-психологічна адаптація, українці, задоволеність потреб домашнім середовищем, базисні потреби, житло.

Повний текст:

PDF

Посилання


Бондаренко М.С., Жданюк Л.О. (2023). Прив’язаність до домівки як фактор соціально-психологічної адаптації українців в умовах військового стану. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Випуск 68. С. 115-130.

Волошин С.М. (2019). Особливості змісту соціально-психологічної адаптації внутрішньо переміщених осіб до нового соціального середовища. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія» : науковий журнал. Острог : Вид-во НаУОА, серпень 2019. № 9. С. 73–76.

Ковтун Е. (2022). Психолінгвістичні особливості концепту «Дім». – Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістр. Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди..

Фоменко К., Бондаренко М., Шаюк Я. (2025). Соціально-психологічна адаптація українців в умовах війни в залежності від рівня функціональності домашнього середовища

Clapham D. (2005). The meaning of housing. A pathways approach // Bristol: The Policy Press.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2025.73.18

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.