ТРАЄКТОРІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ В ОНЛАЙН-ОСВІТІ СТУДЕНТІВ

Марина Варакута, Олена Щербакова

Анотація


Актуальність дослідження. Дослідження присвячене траєкторіям психологічної адаптації студентів до онлайн-освіти за умов невизначенності, що зумовлена воєнним контекстом і цифровою трансформацією вищої школи.

Мета – описати траєкторії адаптації, виокремити їхні психологічні предиктори та перевірити ефективність моделі психологічного супроводу.

Методи дослідження: Дослідження виконано як квазіексперимент з трьома етапами: констатуючим (діагностика актуальних показників адаптації), формуючим (апробація програми підвищення психологічної адаптивності до онлайн-освіти) і контрольним (оцінка ефективності моделі). Використано комплекс стандартизованих методик: Шкала оцінки впливу травматичних подій IES-R; методика самооцінки емоційного стану Уессмана-Рікса; методика «САН»; опитувальник соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда (СПА); Шкала інтолерантності до невизначеності IUS-12 (Н. Карлетон); опитувальник емоційного інтелекту EQ (Н. Холл); COPE (Ч. Карвер, М. Шайер, Дж. Вайнтрауб); WHO-5 (адаптація Л. М. Карамушки, К. В. Терещенко, О. В. Креденцер); PTGI; а також авторський опитувальник «Особливості адаптації студентів до онлайн-навчання в умовах невизначеності». Для поглиблення інтерпретацій використані спостереження та бесіди про особливості навчальної та позанавчальної діяльності. Статистична обробка здійснювалася за допомогою описової статистики, перевірки нормальності (Колмогорова–Смирнова), кореляцій Пірсона та t-критеріїв для незалежних/залежних вибірок (p < 0,05).

Результати. Констатуючий зріз показав середній рівень загальної адаптованості в поєднанні з підвищеною нетерпимістю до невизначеності, помірними симптомами стресу і недостатньо сформованими емоційними компетенціями; в той же час виявлено потенціал посттравматичного зростання. Після програми в експериментальній групі зафіксовані статистично значущі поліпшення в порівнянні з контрольною (p < 0,001–0,05): частка високого рівня соціально-психологічної адаптованості зросла до 70% (було 17%), індекс WHO-5 зріс до 56,9% (у контролі 43,7%), показники IES-R зменшилися (інтрузія з 1,76 до 1,16; уникнення з 1,66 до 1,14; гіперзбудження з 1,30 до 0,95). Посилилися проблемно-орієнтовані копінги (високий рівень позитивного переосмислення у 77% проти 33% до втручання), інструментальна соціальна підтримка (78% проти 57%) і знизилася прогностична тривога (частка низького рівня 60% проти 13% до втручання). Дані підтверджують ефективність модульної програми, що поєднує стабілізацію і тренування регуляторних ресурсів у реальному цифровому середовищі.


 


Ключові слова


психологічна адаптація; онлайн-освіта; невизначеність; копінг-стратегії; емоційний інтелект; психологічне благополуччя; посттравматичне зростання; студентська молодь; психопрофілактика

Повний текст:

PDF

Посилання


Алєксєєва А. Н., Антоненко О. В., Жоден К. О., Лифенко М. В. (2018). Досвід використання засобів електронного навчання у інклюзивному освітньому ВНЗ. Фізико-математична освіта, 2018. Вип. 4(18), С. 17–24. https://doi.org/10.31110/2413-1571-2018-018-4-003

Байша К., Стеценко Н. (2021). Синхронне та асинхронне у практиці дистанційного викладання іноземної мови в закладах вищої технічної освіти. Актуальні питання гуманітарних наук, 2021. Т. 7, Вип. 35, С. 182–187. https://doi.org/10.24919/2308-4863/35-7-30

Дистанційне навчання в Україні у 2024 році. Abiturients-info, 2024. URL: https://abiturients.info/uk/abiturientu/vuzy/distanciyne-navchannya-v-ukrayini-u-2024-roci (дата звернення: 18.10.2025).

Ковальчук В. І. (2017). Синхронне та асинхронне навчання як стратегія сучасної освіти. Україна–Німеччина: горизонти освіти і культури (до 120-річчя НУБіП України): зб. наук. пр. міжнар. наук.-практ. конф. (23–24 листопада 2017 р.). Київ: Міленіум, 2017. С. 119–120.

Кокун О. М. (2004). Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічне забезпечення діяльності: монографія. Київ: Міленіум, 2004. 265 с.

Завацька Н. Є., Харченко В. Є. Соціально-психологічні аспекти адаптації молоді до умов ринкової економіки: монографія / За ред. Н. Є. Завацької. Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2012. 228 с.

Психологія вищої школи: підручник / О. І. Власова, В. А. Семиченко, С. Ю. Пащенко, Я. Г. Невідома; за ред. О. І. Власової. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2015. 405 с.

Перепелюк Т. Д., Харченко Н. А. (2024). Копінг-стратегії як чинник адаптації студентів до умов навчання під час війни. Питання психології, № 3(79), 108–114. DOI:10.33099/2617-6858-2024-79-3-108-114

Титаренко Т. М. (2018). Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації: монографія. Кропивницький: Імекс-ЛТД.

Титаренко Т. М. (2020). Посттравматичне життєтворення: способи досягнення психологічного благополуччя: монографія. Кропивницький: Імекс-ЛТД.

Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій: психологічний практикум / Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер, К. В. Терещенко, В. І. Лагодзінська, В. М. Івкін, О. С. Ковальчук; за ред. Л. М. Карамушки. Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023. 76 с.

Lazarus R. S. (1993). Coping theory and research: Past, present and future. Psychosomatic Medicine, 55, 234–247.

Carver C. S. (1997). You want to measure coping but your protocol’s too long: Consider the Brief COPE. International Journal of Behavioral Medicine, 4(1), 92–100. https://doi.org/10.1207/s15327558ijbm0401_6

Carleton R. N., Norton M. P. J., Asmundson G. J. G. (2007). Fearing the unknown: A short version of the Intolerance of Uncertainty Scale. Journal of Anxiety Disorders, 21(1), 105–117. DOI:10.1016/j.janxdis.2006.03.014

Horowitz M. J., Wilner N., Kaltreider N. (1980). Signs and symptoms of posttraumatic stress disorder. Archives of General Psychiatry, 37(1), 85–92. https://psycnet.apa.org/doi/10.1001/archpsyc.1980.01780140087010

Kebritchi M., Lipschuetz A., Santiague L. (2017). Issues and challenges for teaching successful online courses in higher education: A literature review. Journal of Educational Technology Systems, 46(1), 4–29. DOI:10.1177/0047239516661713

Crittenden W. F., Biel I. K., Lovely W. A. (2019). Embracing digitalization: Student learning and new technologies. Journal of Marketing Education, 41(1), 5–14. DOI:10.1177/0273475318820895

Інноваційні технології навчання в умовах модернізації сучасної освіти : монографія / за наук. ред. д. пед. н., проф. Л. З. Ребухи. Тернопіль : ЗУНУ, 2022. 143 с.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2025.73.21

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.