ОСОБЛИВОСТІ СУБ’ЄКТНОСТІ ДІВЧАТ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ З РІЗНИМ СТАВЛЕННЯМ ДО ЗОВНІШНОСТІ

Анотація

Aктуальність проблеми. Ставлення до зовнішності сучасної людини перебуває під значним тиском з боку засобів масової інформації, реклами, кіноіндустрії тощо. Надання зовнішності підвищеної цінності й значущості призводить до незадоволеності багатьох людей власним зовнішнім виглядом, виникненню на тлі даної незадоволеності порушень психологічного й психічного здоров’я, що актуалізує питання пошуку чинників стійкості до зовнішнього тиску, розвитку здатності виробляти власні критерії оцінки зовнішності, напряму активності щодо неї.

Мета: визначення специфіки суб’єктності дівчат юнацького віку з різним співвідношенням задоволеності й стурбованості власною зовнішністю.

Методи: використано два блоки методик: блок ставлення до зовнішності і блок суб’єктності (213 дівчат віком 19-21 рік); кластерний і однофакторний дисперсійний аналіз, критерій Краскела-Уолліса.

Результати дослідження. Визначено відмінності за всіма показниками ставлення до зовнішності за групами дівчат, що відрізняються задоволеністю й стурбованістю власним зовнішнім виглядом.  Найвищі показники суб’єктності за більшістю її складових визначені за групою задоволених нестурбованих зовнішністю дівчат, а найнижчі – за групою дівчат із середньо-низьким рівнем задоволеності та стурбованості зовнішністю. Стурбованих зовнішністю дівчат, незалежно від рівня задоволеності зовнішністю, відрізняє  найбільш виражена зовнішня каузальна орієнтація та квазірефлексія, найменш виражена інтроспекція, орієнтація поведінки на соціальну бажаність, зовнішні норми та вимоги, схильність до фіксації на подіях сьогодення, захисна закритість ставлення до себе.

Ключові слова: ставлення до власної зовнішності, задоволеність зовнішністю, стурбованість зовнішністю, каузальні орієнтації, рефлексивні процеси, самоорганізація діяльності, екзистенційна сповненість, ставлення до себе, дівчата, юнацький вік.