ТИПОЛОГІЯ АКАДЕМІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ З РІЗНОЮ УСПІШНІСТЮ У НАВЧАННІ

Олена Щербакова

Анотація


Мета дослідження – визначити типологію академічних здібностей учнів основної школи.

Методи і вибірка дослідження. У дослідженні застосовано тест для оцінки вербального, невербального (просторового) та математичного інтелекту Амтхауера для учнів 7-9 класів, невербальний субтест методики Е. Торренса, оригінальна адаптована методика психодіагностики академічної саморегуляції Е. Десі і Р. Райана для учнів основної школи. Усього у дослідженні взяли участь 331 учень 7-9 класів (204 учня навчаються за проектом «Інтелект Україна», 127 – учні гімназії), з них 189 академічно успішних учнів та 142 академічно неуспішних учня, віком 11-15 років.

Результати. Шляхом застосування кластерного аналізу отримано п’ять профілів академічних здібностей успішних і три профілі – академічно неуспішних школярів.

Висновки. За результатами кластерного аналізу академічних здібностей успішних та неуспішних учнів основної школи було отримано типологію академічних здібностей. Академічно успішні учні представлені п’ятьома типами академічних здібностей, які характеризуються різним співвідношенням високих показників вербального, математичного і просторового інтелекту, високого чи помірного рівня креативності, різного рівня внутрішньої та зовнішньої мотивації та високої чи помірно високої загальної і парціальної успішності. Висока навчальна успішність забезпечується високими показниками інтелекту у різних співвідношеннях рівня креативності, мотивації, парціальної та загальної успішності.  

Академічно неуспішні учні основної школи у межах трьох типологічних профілів відрізняються рівнем інтелекту, мотивації та парціальної успішності. На тлі достатньо високого рівня інтелекту за умови низької мотивації, або за умови недостатньої інтелектуальної обдарованості на тлі високої внутрішньої мотивації, або за умови зниження усіх параметрів академічних здібностей в учнів відбувається зниження академічної успішності.

Ключові слова: академічні здібності, обдарованість, інтелект, креативність, мотивація навчання, школярі.


 


Повний текст:

PDF

Посилання


Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. (1978). Психологическая диагностика интеллекта и личности. Киев.

Бирюков С.Д., Ходакова Е.Ю. (1999). Предикторы успеваемости в структуре флюидного интеллекта. Интеллект и творчество. Сборник научных трудов лаборатории психологии способностей ИП РАН. М. С. 66-78.

Голубева Э.А., Изюмова С.А., Кабардов М.К., Кадыров Б.Р., Матова М.А., Печенков В.В., Суворова В.В., Тихомирова И.В., Туровская З.Г.,

Юсим Е.Д. (1991). Опыт комплексного исследования учащихся в связи с некоторыми проблемами дифференциации обучения. Вопросы психологии, 2. С. 132-140.

Гордеева Т.О. (2013). Мотивация учебной деятельности школьников и студентов: структура, механизмы, условия развития. дисс…. д.психол.н. М.

Дружинин В.Н. (2001). Когнитивные способности: структура, диагностика, развитие. - М..ПерСе, СПБ, Иматон-М.

Михальчук Н.О., Івашкевич Е.З., Поташнюк Р.З. (2010). Розвиток інтелектуальних можливостей школярів засобами літератури: навч. -метод. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.]. Рівне: Принт Хауз.

Хеллер К.А. (1997). Диагностика и развитие одаренных детей и подростков. Основные современные концепции творчества и одаренности / Под ред. Д.Б. Богоявленской. М.: Молодая гвардия. С. 243—264.

Щербакова О.О. (2015). Психологічні особливості адаптації академічно здібних дітей до навчання у початковій школі. Дис. к.психол.н. Х.: ХНПУ імені Г.С. Сковороди.

Юркевич В. С., Чудновский В.Э. (1990). Одаренность: дар или испытание. М.

Cline, S., & Schwartz, D. (1999). Diverse populations of gifted children: Meeting their needs in the regular classroom and beyond. Upper Saddle River, N J: Prentice-Hall.

Duckworth A.L., Quinn P.D., Tsykayama E. (2011). What No child left behind leaves behind: the roles of IQ and self-control in predicting standardized achievement test scores and report card grades. Journal of Educational Psychology, 2011. V. 1. P. 1-13.

Lovecky, D.V. (1999). «Gifted Children with AD/HD». Providence, RI: Gifted Resource center of New England.

Mannheim К. and W. Stuart. An introduction to the sociology of education. L, 1997; Mannheim K. Ideology and Utopia L., N.Y., 1936. Thorstein Veblen. The Higher Learning In America: A Memorandum On the Conduct of Universities By Business Men. 1918.

Nisbett R.E., Aronson J., Blair C., Dickens W., Flynn J., Halpern D.F., Turkheimer E. (2012). Intelligence. New findings and theoretical developments // American psychologist. V. 67, 2, 130-159.

Renzulli J.S. (1986). The three-ring conception of giftedness: A developmental model for creative productivity // Sternberg R.J., Davidson J.E. Conceptions of Giftedness. Cambridge:Cambridge University Press. P. 53—92.

Walls T.A., Little T.D. (2005). Relations among personal agency, motivation, and school adjustment in early adolescence // Journal of Educational Psychology. 2005. V. 97. N 1.- P. 23—31.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2019.61.10

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.