НЕВРОТИЧНА ОСОБИСТІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН В ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНІЙ ПСИХОЛОГІЇ

Валерія Мельник

Анотація


Актуальність. У статті досліджується проблема неврозу, який  фактично є соціальною хворобою; але якщо більшість психоаналітиків і хочуть абстрактно визнавати цю істину, вони все ж або не бажають, або не здатні зайнятися вивченням тих елементів нашого суспільства, яке породжує цю хворобу. Невротизм є одним із соціальних проявів людської ідентичності, наділеної свідомістю і волею. Насамперед проблема неврозу є актуальною і поширеною в психологічному та релігійно-філософському пізнанні. Проте сьогодні очевидно, що тривожним екзистенціалам (не патологічним, а таким, як страх) ні в екзистенціалізмі, ні в соціальній філософії не було приділено належної уваги.

Результати. Наголошується, що невротизм є одним з основних нерозгаданих соціальних феноменів людського існування, що динамічно трансформуються. У сучасній ситуації зміни суспільного устрою і розпаду релігійних та культурних норм, що уособлювали розумність і позитивність, виникають нові форми нейротизму (як, наприклад, страх соціуму, самотності, смерті), нові сфери його прояву. Психологічні та історичні підходи, які вивчали  сьогодні, втрачають свою ефективність і значущість, вимагаючи глибокого переосмислення й нових підходів. У межах науково-прагматичної традиції невротизм розумівся як випадковий момент свідомості, тому акцент робився на вивченні способів подолання страху, його причин, підстав і наслідків, метафізичного страху як такого не було.

Зроблено висновок, що невротик, як правило, звертається до нас зі скаргами переважно емоційного характеру. Він почуває себе нещасливим. Він досить чуттєвий, а інші люди легко виводять його зі стану душевної рівноваги. У нього може бути почуття власної неповноцінності; він досить часто ображається або роздразнюється; його можуть мучити страхи, якими він неспроможний керувати і які, як він сам знає, є нерозумними.

Акцентується увага, що різні почуття невротика сильніші його інтелектуальних здібностей. При зіткненні емоцій з інтелектом, почуття в нього почасти перемагають. Невротик бачить, що він відчуває страх в обстановці, коли, як він знає, ніякої об’єктивної небезпеки не існує; гнів може повністю оволодівати ним, навіть якщо він знає, що його гнів не виправданий або що було б краще в даній ситуації зберігати спокій. Невротик може роками боротися з незрозумілою прив’язаністю до людини або залежністю від неї, хоча та людина, як це відомо невротику, зовсім йому не підходить або навіть згубно впливає на нього. У нього спостерігається сильне емоційно прикрашене прагнення робити те, що, як він сам розуміє, є неправильним або шкідливим; його почуття часто змушують його робити те, що він сам уважає беззмістовним, непотрібним або згубним.

Ключові слова: невротична особистість, екзистенціал, тривожність, особистість, людина, соціум, суспільна свідомість, світогляд, ідентичність.

 

 


Повний текст:

PDF

Посилання


Алексеенкова Е.Г. Личность в условиях психической депривации. Питер, Спб, 2009. 96 с.

Дружинин В.Н. Варианты жизни. Очерки экзистенциальной психологии. Питер, СПб, 2010. 156 с.

Корнетов А.Н. Оценка депрессивных расстройств у больных, страдающих соматическими заболеваниями, в условиях первичной медицинской сети // Российский психиатрический журнал. 2007. - № 1. - С. 37-41.

Мэй Р. Экзистенциальная психология, М., 2001.

Ольшанский Д.А. От лингвистики Якобсона к клинике Фройда: метонимия и метафора в психотическом языке // Теоретический журнал Credo New. № 3 (51), 2007. С. 191-212.

Панченко Е.А., Гладышев М.В. Анализ влияния этнокультуральных факторов на суицидальное поведение в Удмуртии // Психич. здоровье и безопасность в обществе: Науч. материалы 1-го нац. конгр. по соц. психиатрии. -М., 2004. С. 92.

Положий Б.С. Культуральная психиатрия как актуальное направление психиатрической науки и практики // Культуральные и этнические проблемы психического здоровья: Сб. науч. тр. М; Ижевск, 1997. - С. 6-10.

Хорни К. Невротическая личность нашего времени; Самоанализ / Пер. с англ. В. В. Старовойтова; Общ. ред. и послесл. Г. В. Бурменской. М.: Прогресс: Универс, 1993.

Чайка Ю.В., Тартаковская А.Б., Чайка Ю.Ю. К вопросу об адаптации личности к новой социокультуральной среде // Социальные преобразования и психическое здоровье: Научные материалы 2-го национального конгресса по социальной психиатрии. М., 2006. С. 74.

Чуркин A.A. Основные предпосылки эпидемиологических исследований в транскультуральной психиатрии // Культурал. и этнич. проблемы психического здоровья: Сб. науч. тр. -М.; Ижевск, 1997. С.10-16

Aleksandrowicz JW, Klasa K, Sobański JA, Stolarska D. Kwestionariusz osobowości nerwicowej KON-2006. Krakow: PPA Editorial Committee; 2006.

Bhugra D. Cultural identities and cultural congruency: a new model for evaluating mental distress in immigrants // Acta. Psychiatr. Scand. 2005. Vol. Ill, №2. P. 84-93.

Brook J.S., Pahl K., The protective role of ethnic and racial identity and aspects of an Africentric orientation against drug use among African American young adults // J. Genet. Psychol. 2005. Vol. 166, № 3. P. 329-345.

Brown G.W., Morgan P. Clinical and psychosocial origins of chronic depressive episodes // Brit. J. Psychiatry. 1994. - Vol. 165. - P. 28-35.

Draguns J.G. Toward a truly international psychology: beyond English only // Am. Psychol. 2001. - Vol. 56, № 11. - P. 1019-1030.

Jackson S.C., Keel P.K., Ho Lee Y. Trans-cultural comparison of disordered eating in Korean women // Int. J. Eat. Disord. 2006. Vol. 39, № 6. P. 498-502.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2020.62.03

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.