ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ АКЦЕНТУЙОВАНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ

Тетяна Єльчанінова, Тарас Жванія, Дар’я Бабкіна

Анотація


Актуальність проблеми: встановлення механізмів психологічного захисту, які використовують певні групи акцентуантів доповнює загальну характеристику акцентуйованих особистостей. Отримані дані конкретизують проблематику психологічного супроводу акцентуантів. Продовження вивчення проблеми захисних механізмів розкриє шляхи для вдосконалення взаємодії між людьми в освітній, професійній сферах.

Мета: визначення особливостей захисних механізмів у осіб з вираженою акцентуацією (на прикладі студентської вибірки).

Матеріали і методи: в якості діагностичного інструментарію щодо діагностики захисних механізмів було використано тест-опитувальник механізмів психологічного захисту «Індекс життєвого стилю» (Life Style Index, LSI, укр. ІЖС) Р. Плутчика, Г. Келлермана, Х. Р. Конте. Було визначено виразність таких захисних механізмів: витиснення, регресія, заміщення, заперечення, проекція, компенсація, гіперкомпенсація, раціоналізація. Для виявлення акцентуацій характеру застосовано Тест-опитувальник Р. Шмішека. В обробці даних застосовувались математико-статистичні методи. В дослідження залучено 71 студент Харківського національного педагогічного університету мені Г.С. Сковороди, які здобувають освіту у галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки (політологія – 4, психологія – 57, соціологія – 10).

Результати дослідження: в ході експериментального дослідження було встановлено, що більшість юнаків демонструють афективний, гіпертимний, емотивний та циклотимний типи акцентуації характеру. Проекція, раціоналізація, компенсація, заперечення та витіснення є такими механізмами психологічного захисту, які найчастіше застосовуються в юнацькому віці. Доведено, що вибір захисних механізмів обумовлений типом акцентуації. Юнаками з афективною акцентуацією найчастіше застосовуються регресія, заміщення, проекція та компенсація; гіпертимні застосовують заперечення; емотивні – витіснення та гіперкомпенсацію; циклотимні – проекцію. Найтісніші кореляційні зв’язки визнано між емотивною акцентуацією та витісненням (негативний, зворотні зв’язок); неврівноваженою акцентуацією з регресією та заміщенням; тривожним типом акцентуації з  регресією, заміщенням та гіперкомпенсацією. Визнано, що в юнацькому віці (ранній молодості) захисті механізми вдосконалюються, набувають внутрішньої, невротично обумовленої фрустрації. Це здебільшого інтегративні типи захисту, які опосередковують різні форми викривлення, трансформації інформації.

Ключові слова: психологічний захист, механізми психологічного захисту, акцентуація характеру, проекція, раціоналізація, компенсація.


 


Повний текст:

PDF

Посилання


Бочаріна Н. О., Михайленко Н. К. (2017). Акцентуації характеру та їх вплив на поведінку підлітків. Молодий вчений. Переяслав-Хмельницкий. № 11 (51). С. 785–788. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/11/190.pdf

Гребенников Л. Р. (1994). Механизмы психологической защиты: генезис, функционирование, диагностика : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07. Москва.

Довгань О. (2004). Специфіка кризи особистості у юнацькому віці. Психологія і суспільство. Тернопіль. № 2. С. 144-150. URL: http://psl.onu.edu.ua/index.php/1810-2131/article/viewFile/125298/119753

Єльчанінова Т. М. (2018). Внутрішньоособистісний конфлікт як фактор становлення особистості студентів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». № 3. С. 42-47.

Защитные механизмы личности : Методические рекомендации / Сост. проф. В.В.Деларю. Волгоград: ВолгГАСА, 2004. 48 с.

Леонгард К. (2000). Акцентуированные личности. Ростов-на-Дону : Феникс. 316 с.

Личко А. Е. (2007). Психопатии и акцентуации характера у подростков / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. Санкт-Петербург : Речь, 2009. 256 с.

Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика : Понимание структуры личности в клиническом процессе / Пер. с англ. Москва : Независимая фирма «Класс». 480 с. С. 130.

Муслумов Р. Р., Печеркина А. А., Веденкина И. П. (2019). Взаимосвязь психологических защит подростков с разными типами акцентуаций характера. Известия Уральского федерального университета. Сер. 1, Проблемы образования, науки и культуры. Екатеринбург. Т. 25, № 1 (183). С. 160-168. URL: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/68062/1/iurp-2019-183-18.pdf

Невоєнна О. А., Зібарова Ю. В. (2017). Особливості захисних механізмів у підлітків в контексті батьківського виховання. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. С. 24-28. URL: https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/10239

Ренке С. (2010). Захисні механізми особистості як фактор збереження цілісності «Я». Проблеми сучасної психології. Кам’янець-Подільський. Вип. 10. С. 667-676.

Родина Н. (2006). К проблеме соотношения понятий «копинг-стратегии» и «защитные механизмы». Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки. Київ. № 1. С. 98–104.

Романова Е. С. (1990). Механизмы психологической защиты. Генезис. Функционирование. Диагностика. Мытищи, 144 с.

Hentschel U., Smith G., Draguns J.G., Ehlers W. (2004) Defense Mechanisms: Theoretical, Research and Clinical Perspectives. Advanced in Psycology, 136, 1-646, from https://www.sciencedirect.com/bookseries/advances-in-psychology/vol/136/suppl/C [in English].

Bowins B. (2004). Psychological defense mechanisms: a new perspective. The American Journal of Psychoanalysis, Vol. 64, No. 1, March 2004, from https://www.researchgate.net/publication/8681205_Psychological_Defense_Mechanisms_A_New_Perspective [in English].

Cramer P. (2015) Understanding Defense Mechanisms. Psychodynamic Psychiatry, 43(4) 523–552, from https://guilfordjournals.com/doi/pdf/10.1521/pdps.2015.43.4.523 [in English].

Vaillant, G. (1994). Ego mechanisms of defense and personality psychopathology. Journal of Abnormal Psychology, 103(1), 44–50 [in English].




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2020.62.07

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.