МЕТАКОГНІТИВНА УСВІДОМЛЕНІСТЬ ШКОЛЯРІВ ТА ЇЇ ПСИХОДІАГНОСТИКА
Анотація
Мета дослідження – створити опитувальник мета когнітивної усвідомленості учнів основної школи.
Методи і вибірка дослідження. У дослідженні подано адаптований для школярів опитувальник метакогнітивної усвідомленості, для перевірки його валідності застосовано тест для оцінки вербального, невербального (просторового) та математичного інтелекту Амтхауера, невербальний субтест методики Е. Торренса, оригінальна адаптована методика психодіагностики академічної саморегуляції Е. Десі і Р. Райана для учнів основної школи, опитувальник «Вольові якості особистості» (ВКО) для підлітків розроблений М.В. Чумаковим, оригінальний опитувальник імпліцитних теорій інтелекту та наполегливості при виконанні домашніх завдань.
Усього у дослідженні взяли участь 331 учень 7-9 класів (204 учня навчаються за проектом «Інтелект Україна», 127 – учні гімназії).
Результати. Було доведено надійність і валідність опитувальника метакогнітивної усвідомленості.
Висновки. Визначено, що метакогнітивна усвідомленість поряд із метакогнітивними знаннями (знаннями про власну пізнавальну діяльність) та мета когнітивним досвідом (закріпленими патернами метакогнітивної регуляції) є компонентом метапізнання і виступає здатністю до свідомого моніторингу, регуляції та контролю пізнавальної діяльності. У результаті адаптації оригінального опитувальника до кінцевої його версії, адаптованої для підлітків, увійшло 35 пунктів, які мають високу надійність. Стандартизація опитувальника підтвердила його надійність та валідність.
Встановлено, що метакогнітивна усвідомленість пов’язана із інтринсивною саморегуляцією, імпліцитними теоріями нарощуваного інтелекту, вольовими якостями енергійності, ініціативності, відповідальності, самостійності, цілеспрямованості, наполегливістю при виконанні домашніх завдань, а також креативністю, математичним та просторовим інтелектом. Отримані зв’язки вказують на позитивну роль здатності до моніторингу, регуляції та контролю пізнавальної діяльності у навчальній діяльності школярів, успішність якої пов’язана не тільки з розумовими здатностями, а й з вольовими якостями, мотивацією, уявленнями про власну роль у діяльності.
Ключові слова: метакогнітивна усвідомленість, інтелект, креативність, мотивація навчання, імпліцитні теорії інтелекту, вольові якості, школярі.
Повний текст:
PDFПосилання
Гордеева Т.О. (2006). Психология мотивации достижения. М., Смысл, Академия.
Доцевич Т.І. (2015). Компетентність суб’єкта педагогічної діяльності: метакогнітивний аспект. Х.: Вид-во «Діса плюс».
Карпов, А. В., Скитяева И.М. (2005). Психология метакогнитивных процессов личности. М. : ИП РАН, 325 с.
Корнилов, Ю. К., Карпов А.В. (2004). Субъект и объект практического мышления. Ярославль : Ремдер, 320 с.
Творческая деятельность профессионала в контексте когнитивного и метакогнитивного подходов / под ред. М. М. Кашапова, Ю. В. Пошехоновой (2012). Ярославль : Ярослав. гос. ун-т, 384 с.
Фоменко К.І. (2016). Імпліцитні теорії інтелекту та особистості у зв’язку з губристичною мотивацією у студентів. Науковий вісник Херсонського державного університету. Психологічні науки. Вип. 5, Т.2, С. 71-75.
Халин, С. М. (1988). Познание и метапознание (Проблема типологического единства). Тюмень : ТГУ, 248 с.
Чумаков М.В. (2015). Эмоционально-волевая сфера личности подростков и ее диагностика. Вестник практической психологии образования. № 1. С. 83–86.
Шартье, Д., Лоарер Э. (1997). Обучение и перенос когнитивных и метакогнитивных стратегий. Когнитивное обучение: современное состояние и перспективы / под ред. Т. Галкиной и Э. Лоарера. М. : Ин-т психологии РАН, С. 201–208.
Щербакова О. (2017). Психодіагностика академічної саморегуляції учнів основної школи/ Щербакова О.// Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Вип. 57. — Харків: ХНПУ, 2017. — 355 - 362 с.
Щербакова О.О. (2015). Психологічні особливості адаптації академічно здібних дітей до навчання у початковій школі. Дис. к.психол.н. Х.: ХНПУ імені Г.С. Сковороди.
Dweck C.S., Leggett E.L. (1988). A Social-Cognitive Approach to Motivation and Personality. Psychological Review. Vol. 95. № 2. P. 256-273.
Flavell, J. H. (1979). Metacognition and cognitive monitoring: A new area of cognitive- developmental inquiry. American Psychologist. 34. P. 906–911.
Hofer, B. K., Pintrich P.R. (2002). Personal epistemology: The psychology of beliefs about knowledge and knowing. Maswah ; NJ: Lawrence Erlbaum. P. 231–260.
Koriat, A., Shitzer-Reichert R. (2002). Metacognitive Judjments and their Accuracy. Metacognition: process, function a. Use / Ed. By Patrick Chambres et al. – Boston [etc.] : Kluwer acad. publ., Cop, P. 3–19.
Kuiper, R. A. (2002). Enhancing metacognition through the reflective use of self-regulated learning strategies. The Journal of continuing education in nursing. March/April. P. 78–87.
Lin, X., Lehman J. D. (1999). Supporting Learning of Variable Control in a Computer-Based Biology Environment: Effects of Prompting College Students to Reflect on Their Own Thinking. Journal of Research in Science Thinking. Vol. 36, № 7. P. 840.
O’Neil, H. F., Baker E. L., D. Klien C. D. (1998). A Cognitive Demands Analysis of Innovative Technologies. CSE Technical Report 454, National Center for Research on Evaluation, Standard, and Student Testing (CRESST), UCLA, 205 р.
Paris, S. G., Winograd P. (1990). How metacognition can promote academic learning and instruction. Dimensions of thinking and cognitive instruction. Hillsdale, NJ : Erlbaum, P. 15–51.
Scherbakova O. (2018a). Psychodiagnostics of implicit theories of inteligence for middle-school pupils. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Вип. 58. — Харків: ХНПУ, 2018. С. 118 - 124 с.
Scherbakova O. (2018b). Psychodiagnostics of persistence of fulfilling homework for middle-school pupils. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. Вип. 59. Харків: ХНПУ, 2018. C. 143 - 149 с.
Schraw, G., Denninson R.S. (1994). Assessing metacognitive awareness. Contemporary Educational Psychology. Vol. 19. P. 460–475.
Shraw, G. (1998). Promoting general metacognitive awareness. Instructional Science, P. 113–125.
Sternberg, R. J. (1988). The triarchic mind: A new theory of human intelligence. N. Y. : Viking Penguin Inc. Р. 48–53.
White, B. Y., Frederiksen J. R. (1988). Inquiry, Modeling, and Metacognition: Making Science Accessible to All Students. Cognition and Instruction. Vol. 16, № 1. Р. 79.
DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2020.62.18
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.