ПСИХОДІАГНОСТИКА ЕСТЕТИЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ

Вікторія Найчук, Карина Фоменко, Олексій Кузнецов

Анотація


Актуальність дослідження. Прискорення темпу життя, зростання економічної спроможності громадян, виробничих потужностей і товарообігу, процеси глобалізації соціально-економічного простору і зростання ролі Інтернет-торгівлі – все це виступає чинником високої потреби суспільства в естетизації різних видів економічної діяльності загалом та життєдіяльності людини – зокрема. Попри широке використання терміну «естетичний інтелект» в економіці, у психології міра вивчення естетичного інтелекту значно поступається іншим видам інтелекту.

Мета дослідження: здійснити апробацію методики психодіагностики естетичного інтелекту особистості.

Методи і вибірка. Вибірку досліджуваних склали 272 особи, віком 17-60 років, 156 жінок та 116 чоловіків. Для обґрунтування конструктної валідності методики було використано опитувальник, що діагностує провідний тип репрезентативної системи (К.І. Фоменко), опитувальник емоційного інтелекту Н. Холла,  батарею адаптованих тестів для вивчення рівня розвитку естетичного сприйняття (О.М. Торшилова і Т.В. Морозова).

Результати. Концептцалізовано та операціоналізовано поняття естетичного інтелекту. Доведено валідність та надійність опитувальника, що вимірює рівень розвитку естетичного інтелекту.

Висновки.Теоретичний аналіз проблеми естетичного  інтелекту дозволив визначити його як здатність розуміти, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати та використовувати для розв’язання повсякденних та професійних завдань інформацію про об’єкти та явища навколишньої дійсності природного чи штучного походження, отриману на основі естетичного сприйняття. У результаті апробації методики дослідження естетичного інтелекту було доведено її високу надійність та валідність. Виявлено позитивні зв’язки естетичного інтелекту та естетичних здібностей, причому достатній рівень останніх є умовою для високого рівня естетичного інтелекту особистості.

Ключові слова: естетичний інтелект, естетичне сприйняття, естетичні здібності, невербальна креативність, психодіагностика, репрезентативна система, імагінація.


Повний текст:

PDF

Посилання


Ингарден Р. (1962). Исследования по эстетике. М: Издательство иностранной литературы.

Торшилова Е.М. & Морозова Т.В. (2001). Развитие эстетических способностей детей 3-7 лет (теория и диагностика). М.: Деловая Книга, 2001.

Кузьменко В., Грицишина Т., Савенок Л. (2014). Вікові особливості розвитку естетичної обдарованості дітей старшого дошкільного віку. Навчання і виховання обдарованої дитини: теорія та практика. 2, 128-139.

Шелестова Л.В., Оверчук О.М. (2015). Експериментальне дослідження особливостей розвитку естетичних здібностей у старших дошкільників. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 5, 25-29

Ваганова Н. А. (2012). Розвиток естетичного художнього сприймання в дошкільному віці. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Т. ХІІ. Психологія творчості. Випуск 15. Частина І, 68-76.

Отич О.М. (2005). Особливості художньо-естетичного розвитку особистості у системі професійної освіти. Професійно-художня освіта України: зб. наук. пр., ІІІ, 25–34.

Органова Н.О. (1975). Специфика эстетического восприятия. М.: Высшая школа.

Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. (2002). Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. М., Изд-во Института Психотерапии.

Фоменко К.І. (2017). Психодіагностика провідної репрезентативної системи. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. 56, 233-241. https://doi.org/10.5281/zenodo.888790

Хомуленко Т.Б., Найчук В.В. (2016). Естетичне сприйняття та модально-специфічна пам'ять: віковий аспект : [монографія]. Харків: Вид-во «Діса плюс».

Gardner H. (2006). Multiple Intelligences: NewHorizonsin Theory and Practice. New York : Basic Books.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2021.64.10

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.