ПСИХОЛОГІЧНІ КОРЕЛЯТИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Володимир Бережний, Вікторія Ворожбіт-Горбатюк

Анотація


Актуальність дослідження визначається професійною специфікою розвитку саморегуляції навчально-професійної діяльності студентів соціальних фахів, яка має бути вивчена.

Мета дослідження: виявити особливості саморегуляції навчально-професійної діяльності студентів соціономічних фахів.

Методи дослідження: методика дослідження стилю саморегялції студентів В. Моросанової, опитувальник «Академічна саморегуляція» Р. М. Райана, Д. Р. Коннелла, адаптований М. В. Яцюк (2008), опитувальник само ефективності Єрусалема (1996) опитувальник імпліцитних теорій інтелекту. Вибірка представлена 247 студентами.

Результати дослідження: у статті представлені результати кореляційного аналізу показників саморегуляції навчально-професійної діяльності майбутніх фахівців соціономічного профілю.

Висновки:Самоефективність є ключовою характеристикою, пов’язаною із саморегуляцією навчально-професійної діяльності майбутніх психологів. Для майбутніх педагогів ключовою здатністю у процесі становлення саморегуляції навчально-професійної діяльності є самоефективність, натомість для майбутніх правознавців поряд із самоефективністю високої значущості набувають імпліцитні теорії нарощуваного інтелекту. У майбутніх журналістів найбільш пов’язаними із особистісними властивостями характеристиками є моделювання програм навчання та гнучкість у їх перебудові. Найбільш значущою детермінантною саморегуляції навчально-професійної діяльності є імпліцитні теорії інтелекту, крім того значущими є негативні зв’язки із зовнішньою регуляцією навчання. У майбутніх менеджерів найбільш пов’язаними із особистісними властивостями характеристиками є моделювання програм навчання та здатності до планування та надійність у реалізації навчання. Самоефективність та імпліцитні теорії нарощуваного інтелекту позитивно корелюють з усіма показниками саморегуляції навчально-професійної діяльності у майбутніх правознавців, крім того виявлено низку негативних зв’язків із екстринсивним та інтроєктованим регулюванням навчання.

 


Ключові слова


саморегуляція, навчально-професійна діяльність, студенти, соціономічні професії, імпліцитні теорії інтелекту, самоефективність

Повний текст:

PDF

Посилання


Гордеева Т.О. (2013). Мотивация учебной деятельности школьников и студентов: структура, механизмы, условия развития: дисс. …д.психол.н.: 19.00.07. М. 441 с.

Кузнецов М.А., Кузнєцов О.І., Фоменко К.І. (2015). Психічні стани студентів у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Харків: ХНПУ.

Фоменко К.І. Губристична мотивація та саморегуляція суб’єкта діяльності / К.І. Фоменко// Науковий вісник Херсонського державного університету. Психологічні науки. Вип. 3, Т.2, 2017. – С. 95-101.

Фоменко К.І. Губристична мотивація: феноменологія, структура, детермінація. – Х.: Діса-плюс, 2018. – 484 с.

Яцюк М. В. (2008). Адаптація опитувальника академічної саморегуляції Р. М. Райана і Д. Р. Коннелла (Causal Dimension Scale ІІ SRQ-A). Практична психологія та соціальна робота. 4. 45-47.

Моросанова В.И., Бондаренко И.Н. (2015). Диагностика саморегуляции человека. М.: Когито-Центр.

Шварцер Р., Ерусалем М., Ромек В. Русская версия шкалы общей самоэффективности Р. Шварцера и М. Ерусалема//Иностранная психология. 1996. 7, 71-76.




DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2022.66.03

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.