КОГНІТИВНИЙ ДИСКУРС СУЧАСНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ МІСТЯНИНА: НОВА ПАРАДИГМА ПІДГОТОВКИ ПСИХОЛОГА
Анотація
Актуальність дослідження. Інтернет та селфі-залежність є соціальними проблемами, що дедалі зростають у всьому світу. Їх осмислення привертає увагу дослідників і клініцистів психічного здоров’я, хоча рівень розробок все ще знаходиться на початковому етапі, що відбивається на звужених можливостях якісної психодіагностики та психокорекції сучасних залежностей містянина при наявному практичному запиті.
Мета дослідження: обґрунтування необхідності включення до програми підготовки майбутніх фахівців з соціально-психологічного супроводу у мегаполісі блоку дисциплін, які мають озброїти студентів знаннями з психодіагностики та психокорекції сучасних залежностей містянина.
Вибірка. 1) група залежних підлітків (n=21) та дорослих клієнтів (n=44); 2) група студентів (n=56).
Результати і висновки. Визначено необхідність розробки комплексної моделі для пояснення поведінки людини, пов’язаної з Інтернет-взаємодіями, та осмислення складної системи психосоціальних чинників, обумовлених Інтернет та селфі-залежністю.
За даними аналізу запитів залежних клієнтів різного віку діагностовано більшу уразливість підлітків, у порівнянні з дорослими, у прояві пристрасного ставлення до Інтернету, що узгоджується з емпіричним результатами досліджень, здійснених в інших країнах. В цілому, відсоток звернень респондентів з Інтернет-залежністю склав третину запитів у групах залежних підлітків та дорослих.
Значущою проблемою для студентів визначено кіберкомунікативну залежність, що призводить до розповсюдження проявів селфі-залежності. Отримані результати дозволили розробити програму психокорекції Інтернет та селфі-залежності у студентів, а її апробація засвідчила ефективність.
Теоретичний аналіз та емпіричні дослідження обґрунтовують необхідність подальшого розвитку напрямків психодіагностики та психокорекції сучасних залежностей містян та актуальність їх вивчення у рамках відповідних дисциплін при підготовці майбутніх психологів.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Асєєва Ю. О. (2021). Психологічні засади кіберадикцій в підлітковому та юнацькому віці: дис. … д. псих. наук: 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Одеса, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського.
Бєлінська І. В. (2019). Роль кіберпрактик у формуванні інтернет-залежності у студентської молоді. Кіберсоціалізація в умовах інформаційної війни. Матеріали ІІІ науково-практичного семінару (м. Київ, 13 травня 2019 р.). http://mediaosvita.org.ua/book/ii-mizhinstytuts…matsijnoyi-vijny/.
Мацьоха Т. (2017). Інтернет-залежність української молоді: сучасний стан проблеми. https://commons.com.ua/uk/internet-zalezhnist/.
Силка О. О. (2019). Селфі-адикція: теоретичний огляд проблеми. Young Scientist, 2 (66). 163-166.
Фоменко К. І., Дереповська М. О. (2021). Психодіагностика селфі-залежності як заміщення психологічного дефіциту. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. 65. 275-292.
American Psychiatric Association. Selfie. (2014). https:// adobochronicles.com/2014/03/31/american-psychiatric-association-makesit-official-selfie-a-mental-disorder/comment-page-3/.
Beard K. W. (2005). Internet addiction: a review of current assessment techniques and potential assessment questions. Cyberpsychology, Behavior, and Social Networking, 8. 7–14.
Block J. J. (2008). Issues for DSM-V: internet addiction. American Journal of Psychiatry, 165. 306–307.
Cash H., Rae C.D., Steel A.H., Winkler A. (2012). Internet Addiction: A Brief Summary of Research and Practice. Current Psychiatry Reviews, 8(4). 292-298.
Krishna S., Krishna K. (2016). Selfie syndrome: a disease of new era. International Journal of Pharma Research And Health Sciences, 2. 118–121.
Kuss D.J., Griffiths M.D., Karila L., Billieux J. (2014). Internet addiction: a systematic review of epidemiological research for the last decade. Current Pharmaceutical Design, 20 (25). 4026–4052.
Mohamed B.E., Abdel Karim N. A. (2019). Effect of selfie addiction on self-esteem, body image, and academic achievement among Faculty of Nursing students. Egyptian Nursing Journal, 16. 80-91.
Musetti A., Cattivelli R., Giacobbi M., Zuglian P., Ceccarini M., Capelli F., Pietrabissa G., Castelnuovo G. (2016). Challenges in Internet Addiction Disorder: Is a Diagnosis Feasible or Not?. Frontiers in psychology, 7, 842.
Mythily S., Qiu S., Winslow M. (2008). Prevalence and correlates of excessive internet use among youth in Singapore. Annals Academy of Medicine, 37(1). 9-14.
Petry N. M., Rehbein F., Gentile D.A., Lemmens J.S., Rumpf H.J., Mößle T., Bischof G., Tao R., Fung D.S., Borges G., Auriacombe M., González Ibáñez A., Tam P., O'Brien C.P. (2014). An international consensus for assessing internet gaming disorder using the new DSM-5 approach. Addiction, 109 (9). 1399–1406.
Preston S. (2018). Harmful impacts of taking too many selfies. https://www.quora.com/What-are-the-harmfulimpacts-of-taking-too-many-selfies.
Seok H.J., Lee J.M., Park C.Y., Park J.Y. (2018). Understanding internet gaming addiction among South Korean adolescents through photovoice. Children and Youth Services Review, 94. 35-42.
Servidio R., Gentile A., Boca S. (2018). The Mediational Role of Coping Strategies in the Relationship Between Self-Esteem and Risk of Internet Addiction. Europe's journal of psychology, 14(1). 176–187.
Shapira N.A., Goldsmith T.D., Keck P.E. Jr., Khosla U.M., McElroy S.L. (2000). Psychiatric features of individuals with problematic internet use. Journal of Affective Disorders, 57(1-3). 267–272.
Spada M. M. (2014). An overview of problematic Internet use Addictive Behaviors, 39. 3–6.
Starcevic V. (2013). Is Internet addiction a useful concept? Australian & New Zealand Journal of Psychiatry, 47. 16–19.
Sun Y., Li Y., Bao Y., Meng S., Sun Y., Schumann G., Kosten T., Strang J., Lu L., Shi, J. (2020). Brief Report: Increased Addictive Internet and Substance Use Behavior During the COVID-19 Pandemic in China. The American journal on addictions, 29(4). 268–270.
Sung J., Lee J., Noh H.M., Park Y.S., Ahn E.J. (2013). Associations between the risk of Internet addiction and problem behaviors among Korean adolescents. Korean Journal of Family Medicine, 34(2). 115-122.
Tao R., Huang X., Wang J., Zhang H., Zhang Y., Li M. (2010). Proposed diagnostic criteria for Internet addiction. Addiction, 105. 556–564.
Weinstein A., Lejoyeux M. (2010). Internet addiction or excessive Internet use. The American Journal of Drug and Alcohol Abuse, 36 (5). 277–283.
World Health Organization (WHO). (2019). ICD-11 for Mortality and
Morbidity Statistics. https://icd.who.int/icdapi.
DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2022.66.13
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.