ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ У НІМЕЧЧИНІ

А. Боярська-Хоменко, М. Хрик

Анотація


В умовах глобалізації та міжнародного співробітництва важливо вивчати досвід успішних країн, зокрема у питаннях освіти. Так, вивчення досвіду Німеччини дозволить впровадити педагогічно цінні ідеї у практику навчання і виховання вітчизняних закладів освіти різного рівня. Німецька система освіти багато років формувала громадянську культуру дітей і молоді, що позитивно відзначилось на встановленні демократичних цінностей у суспільстві. В Україні питання громадянського виховання дітей і молоді вивчали О. Костенко, О. Жадько, А. Добридень та ін. Мета статті – визначити етапи становлення і розвитку громадянського виховання школярів у Німеччині, з’ясувати принципи, мету і завдання громадянського виховання. На основі урахування політичних змін, економічного прогресу, реформування нормативної бази в галузі освіти, а також еволюції педагогічної теорії та практики, що відбувалися в Німеччині протягом другої половини ХХ століття, було виділено три етапи розвитку громадянського виховання учнів базової школи: І етап (1950–1957) – етап зародження ідеї громадянського виховання учнів; ІІ етап (1958–1990) – етап інтенсивного розвитку громадянського виховання учнів; ІІІ етап (1991 – до сьогодні) – етап переосмислення громадянського виховання учнів у контексті глобалізації. Перший етап (1950–1957) характеризувався зародженням і поступовим розвитком ідеї громадянського виховання, розробкою основних принципів (відкритість, гласність, гуманізм, зв’язок з національною історією та культурою та ін.). Другий етап (1958–1990) відзначався активним процесом формування і впровадження стратегічних завдань і підходів до громадянського виховання, оновленням системи принципів (заборона навіювання, використання правила полеміки та ін.). Третій етап (1991-до сьогодні) призначений для поглиблення підходів в умовах глобалізації, об’єднання Німеччини та імплементації західнонімецької моделі в східнонімецьку систему освіти. На кожному етапі визначалися конкретні завдання та мета, спрямовані на формування учнівської громадянської компетентності. Основні принципи, такі як реалізація афективної та соціально-когнітивної взаємодії, неупередженість, заборона ідеологічного впливу, розвиток аналітичного і критичного підходів, були використані для формування високих стандартів громадянської освіти.

Ключові слова


виховання, громадянське виховання, школярі, етапи становлення і розвитку, діти, Німеччина, мета виховання, принципи виховання, завдання виховання

Повний текст:

PDF

Посилання


Dobryden, A. V. (2022). Forms and methods of civic education in primary school. In: Modern directions of scientific research development (p. 174–181). BoScience Publisher. https://sci-conf.com.ua/xi-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiya-modern-directions-of-scientific-research-development-20-22-aprelya-2022-goda-chikago-ssha-arhiv/ [іn Ukrainian]

Zhadko, O. (2020). Forms and methods of interaction of school and local self-government in the process of schoolchildren's civic education. Educological Discourse, 1(28), 31–43. https://doi.org/10.28925/2312-5829.2020.1.3 [іn Ukrainian]

The Concept of Civic Education of Personality in the Context of Ukrainian Statehood Development. (2000). https://osvita.khpg.org/index.php?id=976002302 [іn Ukrainian]

The Concept of Development of Civic Education in Ukraine (2018). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/710-2018-%D1%80?find=1&text=громадянська+освіта#w2_1 [іn Ukrainian]

Kostenko, O. O. (2022). Problems of formation and development of civic education in educational institutions. In: National Security of Ukraine in the educational Sphere: Challenges, Values, Experience (p. 79–86). SOIPPO. [іn Ukrainian]

Böhme, L. (2019). Civic education for students with special educational needs. Frankfurt am Main. [in German]

Fruhmann, T., & Stein, G. (1951). Community and state, 3(3). Frankfurt am Main. [in German]

Fruhmann, T., & Stein, G. (1952). Community and state, 3(4). Frankfurt am Main. [in German]

Gemein, G., & Kienel, H. (ed.). (1975). Politics and teaching. Еssen, Neue Deutsche Schule Verlagsgesellschaft mbH. [in German]

Gökbudak, M., & Hedtke, R. (2020). Ranking political education. Political Education at general Schools in Lower Secondary Level in a Comparison of Federal States. Berlin. [in German]

Hufer, K., & Lange, Р. (2016). Handbook of Political Adult Education. Schwalbach, Wochenschau Verlag. [in German]

Kenner, S. (2020). Political education – an educational task with constitutional status?. In: Haarmann, M., Kenner, S., Lange, D. (eds) Democracy, democratization and the democratic: tasks and approaches to political education (р. 31–48). Springer VS, Wiesbaden. https://doi.org/10.1007/978-3-658-29556-1_3 [in German]

Manzel, S., & Schelle, С. (ed.). (2017). Empirical research on school-based political education. Springer. [in German]

Pohl, K. (2022). Political education as a subject in school. In: K. Pohl & W. Sander (eds.), Handbook of political education (p. 143–151). Wochenschau. [in German]

Richter, M., & Kohn, R. (2019). Brief social law report on the question of the financing situation of special training and further education offers for blind and visually impaired people in particular. iBoB. https://www.agnes-at-work.de/wp-content/uploads/2022/03/bf_Geht-doch-Sozialrechtliches-Kurzgutachten-zur-Finanzierungssituation-von-Weiterbildungsangeboten-fuer-insb.-sehbeeintraechtigte-Menschen.pdf [in German]

Wohnig, A. (2020). Democratization through cooperation? Political education, extracurricular (political) youth work and school. In: Haarmann, M., Kenner, S., Lange, D. (eds) Democracy, democratization and the democratic: tasks and approaches to political education (p. 155–174). Springer VS, Wiesbaden. https://doi.org/10.1007/978-3-658-29556-1_11 [in German]




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1548.2023.61.01

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.