ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПІСЛЯ 45 РОКІВ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ МУЛЬТИМЕДІЙНОГО НАВЧАННЯ

Анотація

Інтеграція мультимедійних систем у процес навчання іноземних мов широко визнається ефективним засобом збагачення освітнього досвіду. Водночас їх використання серед дорослих віком від 45 років залишається обмеженим. У даному дослідженні проаналізовано, наскільки наявні мультимедійні інструменти відповідають освітнім потребам цієї вікової групи, а також визначено бар’єри, що перешкоджають їх успішному застосуванню. Дослідження охопило 75 респондентів віком 45–65 років, які активно відвідували курси іноземних мов та мали досвід використання додатків для самоосвіти й онлайн-платформ для групового навчання. Дані було зібрано серед трьох груп слухачів: українських учасників мовних курсів при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, іспанських слухачів під час стажування авторки в Кадіському університеті (Іспанія) та турецьких слухачів із Освітнього центру Dialectic, Стамбул. Дослідження здійснено в межах стипендіальної програми “Bulles d’air” (2025), наданої Вільним університетом Брюсселя у співпраці з професором Вінсентом Луї, фахівцем із дидактики французької мови як іноземної та міжкультурної комунікації.

Методологія ґрунтується на поєднанні кількісних (структуровані анкети) та якісних (напівструктуровані інтерв’ю) методів збору даних. Результати виявили низку ключових труднощів, з якими стикаються дорослі у процесі використання технологій для вивчення іноземних мов. Серед них: низький рівень цифрової грамотності, складні або незрозумілі (неінтуїтивні) для споживача інтерфейси, недостатня підтримка викладача та когнітивне перевантаження, спричинене швидким темпом змін ігрових елементів та неструктурованими підходами до подання інформації та перевірки знань.

Попри наявні труднощі, учасники опитування відзначили позитивні сторони мультимедійного навчального середовища, зокрема гнучкість у плануванні, доступ до автентичних мовних матеріалів та можливість самостійного навчання. Проте результати свідчать, що наявні платформи часто не враховують когнітивні, мотиваційні та технологічні потреби саме слухачів віком 45+.

У висновках наголошено на необхідності адаптації мультимедійних систем вивчення мов до потреб цієї вікової групи. Рекомендації включають створення віково-дружніх цифрових інструментів, проведення програм із підвищення цифрової грамотності, спрощення інтерфейсів, уповільнення темпу гейміфікованого контенту та інтеграцію елементів традиційного навчання для підвищення впевненості й залученості слухачів. Подальші дослідження мають вивчати довгострокові тенденції використання мультимедіа старшими учнями та стратегії оптимізації їхнього досвіду у технологічно підтримуваному вивченні іноземних мов.