СТАНОВЛЕННЯ ОСВІТИ ДИРИГЕНТІВ СИМФОНІЧНИХ ОРКЕСТРІВ У КНР

Го Сінхуа, О. О. Матвєєва

Анотація


У статті розкрито питання становлення освіти диригентів симфонічних оркестрів у КНР. Доведено, що професійна освіта диригентів симфонічних оркестрів безпосередньо пов’язана з популяризацією європейської симфонічної культури, створення китайської симфонічної музики, що потребувало здійснення таких заходів: популяризації західноєвропейських зразків симфонічної музики, створення відповідної середи для їх розуміння; створення китайської симфонічної музики; створення симфонічних оркестрів та підготовки високопрофесійних музикантів. Проаналізовано наукові праці китайських науковців, які були розподілено за такими напрямами: праці, в яких надано аналіз та оцінка історичного становлення та сучасного стану китайської симфонічної музики; праці, в яких проаналізовано вплив європейської симфонічної музики на китайську; праці, що розкривають становлення та розвиток диригентського мистецтва з керівництва симфонічними оркестрами у КНР; праці, в яких досліджено симфонізація оркестрів народних інструментів у КНР; методичні праці з основ диригентського мистецтва. Доведено, що одним з головних для формування симфонічної галузі мистецтва у КНР є напрям пропагування західноєвропейської культури і симфонічної музики для її інтеграції з китайською музичною культурою. Популярізація симфонічної музикий, зокрема, форми симфонії відіграє важливу роль у формуванні китайського симфонізму та поширенні китайської культури. Показано, що за результатами досліджень китайських науковців, є розуміння того, що між західноєвропейською симфонічною музикою та китайською не має національної близькості. Доведено, що для розвитку симфонічної китайської музики необхідна інтеграція західноєвропейських симфонічних форм з культурою Китаю. Показано, що саморозвиток національної інструментальної музики Китаю потребував створення національного народного оркестру нового типу, який був створений Шанхайським музичним товариством. Його репертуар був присвячений пропаганді класичної спадщини, а головним завданням стало вдосконалення традиційних інструментів. Визначено, що якщо історія розвитку китайського національного оркестру налічує 90 років, то професійне навчання диригентів у Китаї є зовсім новою спеціальністю, яка розпочала свої існування близько 60 років тому. Визначено, що одним з найважливіших та найхарактерніших саме для китайської культури її музичного мистецтва є розуміння впливу симфонічної музики на духовний світ людини. Доведено, що сучасний стан професійної підготовки диригентів симфонічних оркестрів є складною системою, що потребує подальшого дослідження та удосконалення.

Ключові слова


освіта диригентів симфонічних оркестрів, КНР, китайська симфонічна музика, європейська симфонічна музика, інтеграція, духовний світ людини

Повний текст:

PDF

Посилання


中国共产党第十一届中央委员会第三次全体会议于 (1978). Retrieved from: https://baike.baidu.com/item/%E4%B8%AD%E5%9B%BD%E5%85%B 1%E4%BA%A7%E5%85%9A%E7%AC%AC%E5%8D%81%E4%B8% 80%E5%B1%8A%E4%B8%AD%E5%A4%AE%E5%A7%94%E5%91% 98%E4%BC%9A/6976747 [in Chinese].

白锦睿, (2017). 浅谈高校交响乐团的建设构架. Retrieved from: http://www.oxiang.com/music/20170812/61972.html [in Chinese].

蔺锡鹏, (2020). 中国民族乐器与西方管弦乐队结合中的音响处理 // 上海音 乐学 院.博士论文. [in Chinese].

刘畅刘畅, (2016), 刘畅.谈上海交响乐团和哈尔滨交响乐团的历史共性//艺术 教育.2016 (05) :58-59. [in Chinese].

马洪刚, (2011), 马洪刚.论中国交响乐的发展史—回顾“百年交响乐”之路//音 乐生 活.2011(02):67-68. [in Chinese]

邢晓萌, (2019), 邢晓萌.当代中国交响乐发展的实践与探索——指挥家姜金 一艺术成就 述评//当代音乐.2019(04):1-3. [in Chinese].

韩晓晨, (2012),.交响乐在中国发展现状分析//大众文艺.2012(08):18. [in Chinese].

韩锺恩, (2009),.由中国交响乐问题引发的若干思考//艺术评论.2009(02):29- 32. [in Chinese].

赵楠, (2020)..新时代背景下乐队指挥基本素质探析//文化产业.2020 (17): 33-34. [in Chinese].

赵晓彤, (2016). 西方交响乐对我国音乐的影响//课程教育研究.2016(36):256. [in Chinese].

郑培, (2015). 中国交响乐团之困境与突破//音乐爱好者.2015(09):44-47. [in Chinese].

卞祖善, (2006). 中国交响乐与古典音乐的复兴//艺术评论.2006(05):51- 53. [in Chinese].

韩锺恩, (2009). 由中国交响乐问题引发的若干思考//艺术评论.2009(02):29- 32. [in Chinese].

乃凤, (2009). 管窥中国交响乐的发展历程//黄河之声.2009(08):36-37. [in Chinese].

月, (2020). 新中国文艺政策演变与中国交响乐发展关系研究//艺术百 家 .2020,36(01):135-139. [in Chinese].

郭丽君, (2014). 浅谈西方交响乐对我国音乐的影响//音乐时空.2014(01):90. [in Chinese].

吴臻, (2015). 浅谈西方交响乐对我国音乐的影响//艺术品鉴. 2015 (11):197. [in Chinese].

黄贻钧, (1990). 关于指挥专业的几个问题//交响.西安音乐学院学报.1990 ( 04):38-40. [in Chinese].

迟梦迪, (2019). 指挥艺术的形成与发展//北方音乐. 2019(08):85-86. [in Chinese].

赵楠, (2020). 新时代背景下乐队指挥基本素质探析//文化产业.2020 (17): 33-34. [in Chinese].

胡鹏坤, (2020). 浅谈乐团指挥的职责与音乐素养//中国文艺家.2020 (10):191- 192 [in Chinese].

候颉, (2013). 论乐队指挥构思的形成与实施//大众文艺.2013(17):135. [in Chinese].

卞祖善, (2011). 2010中国内地交响乐团回眸//艺术评论.2011(03): 9-15. [in Chinese].

吕金藻, (1984). 指挥艺术发展史概论//吉林艺术学院学报.1984(01):70-82. [in Chinese].

马锡骞, (2014). 民族管弦乐队与西洋管弦乐队音响源的比较分析— 以笛子 协 奏曲《苍》为例 // 音乐创作.2014(02):126-128. [in Chinese].

马帅, (2016). 浅析民族管弦乐中散板音乐的指挥法运用//中央音乐学院 硕 士 2016: 30. [in Chinese]. 赵博, (2019).

谈民族管弦乐队和西方管弦乐队指挥排练的差异 // 黄河之声 .2019 (10):29-30. [in Chinese].

程酢培, (2016). 试论指挥“图式”的重要性//当代音乐.2016(14):74-77. [in Chinese].

马士萍, (2009). 浅析建国后民族管弦乐队“交响化”的历程 // 中国体卫艺教 育.2009(Z1):95-96. [in Chinese].

宋晓敏, (2012). 民族管弦乐队交响化的先驱者——甘涛先生 // 大众文艺 .2012 (20):15-16. [in Chinese].




DOI: https://doi.org/10.34142/2312-1548.2021.57.02

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.