Анотація
За останні 30-35 років ставлення до Китаю і його культури у світі значно змінилося, збільшився також інтерес до китайської літератури, як спадкоємниці багатовікової літератури. З іншого боку, в силу культурноісторичних процесів у Китай складно проникали переклади західної літератури, й лише китайська література «Нового часу» відкрила для себе нові горизонти, сміливо зробивши крок від вкрай політизованого зображення реальності, світу соціоцентричного до світу персоноцентричного – світу людини, якій властиві тривога, відчуженість, страхи. Актуальність цього дослідження полягає в необхідності популяризації китайської літератури XXI століття, яка відрізняється від попередніх епох. Мета дослідження – продемонструвати трансформування літературного процесу в Китаї на сучасному етапі – тяжіння до Західної літератури XIX та XX століть, запозичення тем, образів і мотивів письменниками нового покоління. Тема «двійництва» або дисоціації особистості неодноразово розглядалася літературознявцями в творах західних авторів XIX і, головним чином, XX століття, нами ж робиться спроба вперше досліджувати цю тему в сучасній китайській літературі, знайти спільні з «західним» «двійництва» елементи. У цьому сенсі нашу увагу привернуло оповідання Вана Вейляня «Інший я». Автор розповідає про одного письменника, який особливо нічим не запам’ятався, що написав роман «Внутрішнє обличчя», і з самих перших рядків Ван Вейлянь вводить читача в таємничий світ. Ідея двійництва, дисоціації особистості, як праобразу, архетипу, в літературі, починаючи, головним чином, з М. В. Гоголя, що досягла свого апогею у Ф. М. Достоєвського, й у західній літературі, є прогресуючою літературною традицією ХХІ-го століття. Мотив двійництва запозичується також китайською літературою ХХІ століття, літературою молодих письменників, які стоять ближче до західної культури. Отже, нами зроблена спроба продемонструвати розвиток і зміну літературного процесу в сучасному Китаї, вплив Західної літератури на Новітню китайську літературу, зокрема запозичення мотиву «двійництва» Ваном Вейлянєм.
Ключові слова
китайська новітня література; двійництво; архетип; Юнг; дисоціація особистості; Борхес
Посилання
Agranovich, S. Z., & Samorukova, I. V. (2001). Dvoinichestvo [The Duality]. Samara: Izdatelstvo «Samarskii universitet». Retrieved from https://knigogid.ru/books/819299-dvoynichestvo/toread. (in Russian)
Bakhtin, M. M. (1990). Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaia kultura srednevekovia i Renessansa [Creative Heritage of Francis Rable and National Culture of the Middle Ages and Renaissance]. Moscow: Khudozhestvennaia literature. Retrieved from http://www.bim-bad.ru/docs/bakhtin_rablai.pdf. (in Russian)
Borges, J. L. (1989). Izbrannoe [Selected Works]. Moscow: Raduga. Retrieved from https://www.litmir.me/br/?b=243987&p=1 (in Russian)
Dostoevsky, F. M. (1972). Sobranie sochinenii v 30 t. [Collected Works in 30 volumes] (Vol. 1). Leningrad: Nauka. (in Russian)
Dostoevsky, F. M. (1973). Sobranie sochinenii v 30 t. [Collected Works in 30 volumes] (Vol. 5). Leningrad: Nauka. (in Russian)
Jung, C. G. (1991). Arkhetip i Simvol [Archetypes and Symbols]. Moscow: Renaissance IV Ewо-S&D. (in Russian)
Meletinsky, Y. (1994). O literaturnykh arkhetipakh [On the Literary Archetypes]. Moscow: Russian State University for the Humanities. (in Russian)
Palahniuk, C. (1996). Fight Club. W.W. Norton & Company (NYC). (in English)
Vremena i nravy. Proza pisatelei provintcii Guandun. Novyi vek kitaiskoi literatury [Times and Morals. Prose of Guangdong Province Writers. New Age of Chinese Literature]. (2017). Saint Petersburg: Gedeon. Retrieved from https://www.e-reading.club/bookreader.php/1051838/Vremena_i_nravy._Sbornik.html. (in Russian)
Weilian, W. (2017). 王威廉 Inner Face. Inside Face.