ЛЕОНІД ФРІЗМАН ПРО ІВАНА ФРАНКА ТА ЙОГО ЛІТЕРАТУРНО-ЕСТЕТИЧНІ ПОЗИЦІЇ

Vira Prykhodko

Анотація


У статті досліджується монографія Леоніда Генріховича Фрізмана «Іван Франко: Погляд на літературу». У своїй книзі про Франка Л. Фрізман розглядав літературно-естетичні позиції Івана Франка, їх генезис, еволюцію і вплив на літературний процес сучасності. Метою статті є дослідження критичної діяльності Л. Фрізмана в контексті його інтересу до літературноестетичних позицій Івана Франка. На думку Л. Фрізмана, критична спадщина І. Франка є унікальним явищем в світовій літературі, оскільки І. Франко належить не тільки українській, а й світовій літературі, інтерес до якої прокинувся у нього ще в юнацькі роки. І. Франко захоплювався книгами про А. Данте, У. Шекспіра, І. В. Ґете, Дж. Байрона, твори яких вивчалися в гімназіях і були перекладені на всі мови світу. Двадцятирічним І. Франко знайомився з першими романами Е. Золя, які вийшли в російському і польському перекладах, читав Ч. Діккенса, зачитувався ранніми розповідями Л. Толстого та інших літературних класиків. Л. Фрізман пише про багатогранну діяльність І. Франка – прозаїка, драматурга, літературного і театрального критика, перекладача і видавця, дитячого письменника, історика, етнографа, мовознавця і бібліографа, висунутого на здобуття Нобелівської премії, що викликає гордість, повагу і вдячність у нинішнього покоління. Літературно-критична спадщина І. Франка склала двадцять томів і є унікальним явищем у світовій літературі. Л. Фрізман вважав І. Франка європейським дослідником, людиною широкого обрію, на наш погляд, таким був і сам Л. Фрізман. Л. Фрізман неодноразово підкреслює, що І. Франко був людиною воістину енциклопедичного кругозору, пристрасно писав про різні літератури. У світогляді І. Франка явно проступали риси, які ріднили його художній світ з західноєвропейськими письменниками в світлі нових суспільних настроїв, що вносили в творчість особливого відтінку драматизму.

Ключові слова


Л. Фрізман; літературно-естетична позиція; І. Франко; монографія «Іван Франко: Погляд на літературу»; літературний процес; світова література

Повний текст:

PDF PDF (English)

Посилання


Bondar, K. (2018). Uroki Frizmana. «Istorik obshchestvennoi mysli» [The Lessons of Frizman. “The historian of social thought”]. Retrieved from http://sites.utoronto.ca/tsq/65/BondarFrizman65.pdf. (in Russian)

Dudek, G. (1979). Frisman L.G. Žizn´ liričeskogo žanra. Literaturen der Völker der UdSSR, 1, 77–78.

Etova, O. V. (2006). Russkaia literatura 2-oi poloviny XIX-XX vv. [Russian Literature of the Second Half of the XIX-XX Centuries]. Moscow: SGU. (in Russian)

Fateeva, N. A. (1998). Tipologiia intertekstualnykh elementov i sviazei v khudozhestvennoi rechi [Typology of Intertextual Elements and Connections in Artistic Speech]. The Bulletin of the Russian Academy of Sciences: Studies in Literature and Language, 57 (5), 25–38. (in Russian)

Ferenczi, C. (1992). L.G. Frisman. Dekabristy I russkaja literatura. Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, 1, 125–127.

Frankivska entsyklopediia [Franko Encyclopedia]: in 7 volumes. (2016). (Volume 1. A – Z. Series: Ivan Franko and New Ukrainian Literature. Predecessors and Contemporaries), Lviv: Svit. (in Ukrainian)

Frizman, L.G. (2018) «Neokonchennoe znachit nedoskazannoe». Kniga o Naume Korzhavine [“Unfinished means unsaid”. Book about Nahum Korzhavin]. Kiev: Izdatelskii dom Dmitriia Burago. (in Russian)

Frizman, L. (2017). Ivan Franko: Vzgliad na literature [Ivan Franko: A Look at the Literature]. Kiev: Izdatelskii dom Dmitriia Burago. (in Russian)

Frizman, L. G. (2015). Takaia sudba. Evreiskaia tema v russkoi literature [Such a fate. Jewish Theme in Russian Literature]. Kharkov: Folio. (in Russian)

Goеs, G. (1980). Literaturno-kritičeskie raboty dekabristov. Literaturen der Völker der UdSSR, 3, 443–444.

Kjetsaa, G. (1974). Frizman L.G. Žizn´ liričeskogo žanra. Kritikon litterrarum, 3, 168–170.

Kozhevnikova, V. M. (Ed.). (1987). Literaturnyi entciklopedicheskii slovar [Encyclopedic Literary Dictionary]. Retrieved from http://niv.ru/doc/encyclopedia/literature/fc/slovar-221-2.htm#zag-7085 (in Russian)

Losievskii, I. Ia. (2017). Ob avtore etoi knigi [About the Author of Present Book]. In Leonid Frizman (Ed.), Ivan Franko: Vzgliad na literature (pp. 592–604). Kiev: Izdatelskii dom Dmitriia Burago. (in Russian)

Minάrikovά, M. (1982). Severnyje cvety na 1832 god. Vydanie pripravil L.G.Frizman. Slovenska literature, XXIX, 1, 81–83.

Pamuk, O. (2007). Dzhevdet-bei i synovia [Cevdet Bey and His Sons]. Saint Petersburg: Amfora. TID Amfora. (in Russian)

Rylsky, M. T. (1956). Franko-poet. Slovo pro Velykoho Kameniara [Franko-poet. A word about the Great Stonecutter] (Vol. 2.), Kyiv: Derzhlitvydav. (in Ukrainian)

Smidt, H. (1979). Frisman L.G. Poesia dekabristov. Literaturen der Völker der UdSSR, 1, 73–75.

Szymczyk, G. (1977). Žizn´ liričeskogo žanra. Zagadnienia rodzajów literackich, XX (1), 97–102.

Vozniak, M. (1953). Ivan Franko – populiaryzator peredovoi rosiiskoi literatury [Ivan Franko is a popularizer of leading Russian literature]. Kyiv: AN URSR. (in Ukrainian)




DOI: https://doi.org/10.34142/astraea.2020.1.1.07

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.