INDIVIDUAL-PSYCHOLOGICAL PROPERTIES OF PERSONS WITH DIFFERENT LEVEL OF EDUCATION

Анотація

Aim: To identify the motivational-value and individual-characterological characteristics typical for persons with higher education. Disclosure of their psychological structural model of personality in comparison with persons with incomplete higher, special or secondary education.

Material: 58 respondents took part in the study. Men - 22, women - 36. Average age of the sample is 32.7 years. Respondents with higher education (n = 29, average age 33.3, standard deviation 10.06), and having an average, special, incomplete higher (n = 29, average age 32.3, standard deviation 10 4).

Results. It is established that persons with incomplete higher, special or secondary education have significant value orientations such as active social contacts, creativity, achievements in family life, personal prestige, material support and spiritual satisfaction in the field of hobbies. Their value field is made up of such terminal values as family life and the sphere of hobbies.

It was found that respondents with higher education differ in communicative, self-controlling, purposefulness, organizational qualities, focus on results in activity and power. They are aimed at achieving success in professional activities and building their own careers.

The psychological structure of the personality of the more educated respondents have been identified. Factor 1 "Value component of the personality structure", factor 2 "Emotional component of the personality structure" and factor 3 "Institutions in the motivational-need sphere." The psychological structure of less educated respondents according to the results of factor analysis has the following factors: factor 1 "Family values of personality" factor 2 "Personal properties and attitudes in the motivational-need sphere of the individual" and factor 3 "Material values".

Conclusions: More educated people are characterized by a focus on productive performance of professional activity, while less educated respondents are guided in building their own behavior to meet the needs for family life and leisure.

Keywords: motivational-need sphere, attitudes, individual-characterological differences, terminal values, persons with higher education.

Мета: Виявлення характерних для осіб з вищою освітою мотиваційно-ціннісних й індивідуально-характерологічних властивостей. Розкриття їх психологічної структурної моделі особистості у порівнянні з особами з неповною вищою, спеціальною або середньою освітою.

Матеріал: у дослідженні прийняли участь 58 респондентів. З них чоловіків – 22 особи, жінок – 36. Середній вік по вибірці 32,7 років. Респонденти, що мають вищу освіту (n=29, середній вік 33,3, стандартне відхилення 10,06), та такі, що мають середню, спеціальну, незакінчену вищу (n=29, середній вік 32,3, стандартне відхилення 10,4).

Результати: Встановлено, що особи із неповною вищою, спеціальною або середньою освітою мають такі виражені ціннісні орієнтації, як активні соціальні контакти, креативність, досягнення у сімейному житті, власний престиж, матеріальне забезпечення та духовне задоволення у сфері захоплень. Їх ціннісне поле складають такі термінальні цінності, як сімейне життя та сфера захоплень.

Виявлено, що респонденти з вищою освітою відрізняються комунікативністю, самоконтролем, цілеспрямованістю, організаторськими якостями, орієнтацією на результат у діяльності та владу. Вони спрямовані на досягнення успіху у професійній діяльності та побудову власної кар’єри.

Визначено психологічну структуру особистості більш освічених респондентів. Фактор 1 «Ціннісна складова структури особистості», фактор 2 «Емоційна складова структури особистості» та фактор 3 «Установки у мотиваційно-потребнісній сфері». Психологічна структура менш освічених респондентів за результатами факторного аналізу має наступні фактори: фактор 1 «Сімейні цінності особистості», фактор 2 «Особистісні властивості та установки у мотиваційно-потребнісній сфері особистості» та фактор 3 «Матеріальні цінності».

Висновки: Більш освічені особи характеризуються спрямованістю на продуктивне виконання професійної діяльності, у той час, як менш освічені респонденти орієнтуються у побудові власної поведінки на задоволення потреб у сфері сімейного життя та дозвілля.

Ключові слова: мотиваційно-потребнісна сфера, установки, індивідуально-характерологічні відмінності, термінальні цінності, особи із вищою освітою.